Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2016 року Справа № 916/4752/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полянського А.Г. - головуючого (доповідача), Мачульського Г.М., Коробенко Г.П.,розглянувши касаційну скаргу комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Черьомушки"на рішення Господарського суду Одеської області та постановувід 03.02.2016 від 19.05.2016

Одеського апеляційного господарського судуу справі Господарського суду Одеської області № 916/4752/15за позовомпублічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго"до комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Черьомушки"простягнення 1 439 423,87 грн. за участю представників сторін:

позивача - Баландюк Р.Ф. дов. від 10.09.2015 р.,

відповідача - не з"явились,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.02.2016 р. (суддя О.А. Демешин) позов задоволено частково. Стягнуто з комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс Черьомушки" на користь публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" 50 000 гривень пені, 175 980 гривень 08 коп. інфляційних, 23 390 гривень 25 коп. сплати 3% річних та 5 874 гривні 29 коп. судового збору. В решті позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.05.2016 р. (судді - Ліпчанська Н.В., Лисенко В.А., Ярош А.І.) рішення Господарського суду Одеської області від 03.02.2016 р. залишено без змін.

Не погоджуючиcь з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, КП "Житлово-комунальний сервіс "Черьомушки" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити без змін оскаржувані рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.09.2007 р. між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як споживачем, було укладено договір про постачання електричної енергії № 4073 (Договір), згідно з п. 1 якого позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок останнього з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Договір діє з моменту укладення, а саме з 03.09.2007 р., та до 31 грудня 2015 р. (з урахуванням додаткових умов до Договору).

Згідно зі ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Пунктом 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника. У разі проведення споживачем розрахунків в інших формах та/або сплати коштів на інші рахунки такі кошти не враховуються як оплата спожитої електричної енергії.

Пунктами 2.3.1, 2.3.3 Договору передбачено, що за споживачем встановлено обов'язок виконувати умови цього Договору, оплачувати позивачу вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобі обліку електричної енергії".

Відповідно до п. 1 Додатку № 2 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" до Договору, покази засобів обліку, відповідно до Додатку "Перелік об'єктів Споживача", фіксуються 15 числа кожного місяця о 10 годині, а згідно п. 2 цього додатку передбачено, що споживач зобов'язаний самостійно здійснити зняття показів розрахункових засобів обліку, оформити "Акт про обсяги спожитої електричної енергії" у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, і в перший день наступного розрахункового періоду надати нарочно постачальнику за адресою: м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 18б (а.с.43, т.1).

Обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається за "Актом про обсяги спожитої електроенергії" за показами розрахункових засобів обліку, знятих відповідно до графіка зняття показів. Розмір коштів, які має оплатити споживач за спожиту в розрахунковому періоді електричну енергію визначається на підставі поданого споживачем "Акта про обсяги спожитої електроенергії" як сума добутків рівнів тарифу відповідного класу, який діяв на кінець розрахункового періоду на обсяг спожитої в розрахунковому періоді електроенергії. А оплата рахунків за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата нарахувань по протоколах порушень при користування електричною енергією, рахунків за перетікання реактивної енергії, пеня, індекс інфляції, 3% річних та інші платежі, згідно з умовами цього Договору, здійснюються споживачем самостійно на протязі п'яти операційних днів з дня отримання рахунку (п.п. 4, 5 Додатку № 5 "Порядок розрахунків" до Договору), (а.с.44, т.1).

Відповідно до пп. 1 п. 8.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України № 28 від 31.07.1996 р., постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на отримання від споживача своєчасної оплати за електричну енергію та інших платежів відповідно до умов договору та законодавства України. А у п. 10.2 Правил вказано, що споживач зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії відповідно до умов договору.

Судами встановлено, що за період з січня 2015 року по листопад 2015 року відповідачем спожито 6227250 кВт/рік електричної енергії на суму 3.387.176,32 грн. Кількість спожитої електричної енергії за період з січня 2015 р. по листопад 2015 р. підтверджується актами про обсяги спожитої електричної енергії, які надавались відповідачем.

Враховуючи несвоєчасну оплату відповідачем за поставлену електричну енергію, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 134 412,84 грн., 3% річних на суму 7 302,53 грн., інфляційні витрати у розмірі 175 980,08 грн., з огляду на що слід зазначити наступне.

За внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 Договору, з порушенням термінів, визначених додатком "Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 0,5%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на той період, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати (п.4.2.1 Договору).

Згідно п.6 Додатку № 5 "Порядок розрахунків" до Договору вбачається, що у разі несвоєчасної оплати, обумовлених даним порядком платежів постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування пені. У разі наявності у споживача заборгованості з оплати за спожиту електроенергію при відсутності графіка погашення заборгованості, кошти перераховані споживачем за електричну енергію, зараховуються постачальником на погашення існуючої заборгованості Споживача із найдавнішим терміном її виникнення, а п. 7 цього додатку встановлено, що у разі несвоєчасної оплати, обумовлених даним порядком платежів постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування пені, а сума боргу повинна бути сплачена з врахуванні встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних.

Згідно матеріалів справи, відповідач частково погасив суму боргу, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

Матеріали справи містять копії рахунків-фактур, які видавались енергопостачальною компанією відповідачу на підставі наданих останнім актів про обсяги спожитої електричної енергії. Вказані рахунки, підписані повноважними представниками сторін.

Відповідно до абз. 2 п. 2 Додатку № 5 "Порядок розрахунків" до Договору, оплата рахунків за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата нарахувань по протоколах порушень при користування електричною енергією, рахунків за перетікання реактивної енергії, пеня, індекс інфляції, 3% річних та інші платежі, згідно з умовами цього Договору, здійснюються споживачем самостійно на протязі п'яти операційних днів з дня отримання рахунку.

Позивач нарахував у відповідності до абз. 2 п. 2 Додатку № 5 "Порядок розрахунків" та норм чинного законодавства пеню, 3% річних та індекс інфляції з огляду на несвоєчасну оплату.

Згідно ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання: зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Перевіривши правильність розрахунків інфляційних нарахувань та 3% річних за вказаний період, суди дійшли обґрунтованих висновків про стягнення 175 980 гривень 08 коп. інфляційних, 23 390 гривень 25 коп. 3% річних.

Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Апеляційним господарським судом правомірно відзначено, що частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом. Посилання сторони на сплив позовної давності в процесі касаційного перегляду судового рішення не вважається такою заявою.

У суді апеляційної інстанції заявити про сплив позовної давності може сторона у спорі, яка доведе неможливість подання відповідної заяви в суді першої інстанції, зокрема у разі, якщо відповідну сторону не було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи місцевим господарським судом.

Пунктом 4.2.1 Договору сторони передбачили більший, ніж зазначено у ст. 232 ГК України строк нарахування штрафних санкцій, що відповідає нормам чинного законодавства. Що також було враховано місцевим господарським судом при винесенні рішення від 03.02.2016 р.

Місцевий господарський суд відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, якою встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, зменшив суму пені до 50 000 грн.

Суд врахував те, що порушення договірних зобов'язань відповідача перед позивачем мало місце у зв'язку з простроченням оплати з електропостачання гуртожитків, що знаходяться на балансі у КП ЖКС "Черьомушкі", а з мешканцями гуртожитків у відповідача відсутні договірні відносини щодо сплати ними за спожиту електроенергію.

Відповідно до приписів ст. ст. 45, 47, 43 ГПК України судові рішення приймаються судом за результатами обговорення усіх обставин справи та за умови здійснення за своїм внутрішнім переконанням оцінки доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів вважає, що апеляційний господарський суд в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та дійшов обґрунтованих висновків.

Висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Черьомушки" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 03.02.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.05.2016 у справі № 916/4752/15 залишити без змін.

Поновити виконання рішення Господарського суду Одеської області від 03.02.2016 у справі № 916/4752/15.

Головуючий суддя А.Г. Полянський

Судді Г.М. Мачульський

Г.П. Коробенко